Пляж Ланжерон  розташований в приморській частині Одеси, поруч з Морським портом в центрі міста.

Тут на початку 19 століття розташовувалася дача генерал-губернатора графа Олександра Федоровича Ланжерона, який помер в 1831 році і заповідав дачу для потреб міста і розташування на ній міського громадського пляжу. Деякий час місцевість називали «дача Ланжерона», а згодом назва скоротилася до "Ланжерон". На заповіданій прибережної зоні були побудовані маленькі будиночки – купальні (деякі з них були призначені не тільки для переодягання, вони нависали над водою і дозволяли приймати морські ванни, занурюючись у воду прямо з дому, залишаючись при цьому прихованими від цікавих поглядів). Такі купальні орендувалися за помірну плату і користувалися особливою популярністю у жінок.

На початку 19 століття тут, на високому стрімкому березі стояла одеська фортеця, під час Кримської війни розміщувалася берегова артилерійська батарея, яка в 1854 році відбивала  напад англо-французької ескадри. Тут же був обладнаний спостережний пункт командувача обороною Одеси генерала А.Н. Лідерса, на честь якого назван Лідерсовський бульвар.  До Ланжерону вів  Олександрівський парк, названий на честь Олександра Другого: імператор власноруч посадив в 1875 році дубок на місці, затвердженому для створення парку. У дореволюційний час в пам’ять про цю подію було поставлено пам’ятник – Колону імператору Олександру Другому, верхівку якої вінчала бронзова шапка Мономаха.

Зберегти місцевість в історичному вигляді не вдалося: постійні зсуви «забрали» дачу Ланжерона, залишивши лише арку «шести прольотів» , побудовану в 1830 році архітектором Францом Боффо як парадні ворота дачі. У 2013 році арка Ланжерона була реставрована за гравюрами і світлинами 1903 року. Є пам’ятником архітектури.

Зсуви змили також будинки, що розташовувалися на схилі, перетворили стрімкий берег в більш пологий схил, де і розташувався єдиний в межах міста пляж, що став колоритним курортним комплексом. Тут були купальні, буфет, танцмайданчик, літні театри, оркестрові місця. До пляжу довозила карета – лінійка, яку одесити називали «трам-тарарам-карета» за неймовірний гуркіт, з 1912 року став ходити трамвай, що під’їжджав до арки Ланжерона.

Планам подальшого благоустрою пляжу завадили Перша світова війна і революція, а в 1918 році відбулася катастрофа – зсув зніс всю непарну сторону вулиці Чорноморської і більшу частину курортної зони. Завали від зсуву розібрали лише на початку 1930-х років: були укріплені схили, прокладено новий спуск до моря, який існує і сьогодні. Модною прикрасою були гіпсові паркові скульптури і знамениті «дві кулі», а також споруджений пляжний павільйон.

У 50-60 роки минулого століття берег частково закували в бетон, побудували хвилелом, завезли пісок на берег. Була створена дренажна система як на землі, так і під землею, побудован причал для катерів і бетонні пірси.

Сьогодні прикрасою Ланжерона є дельфінарій «Немо», що вважається одним з найкращих в Європі. В 2017 році  біля моря  відкрився пам’ятник «Будинок Сонця».